Однією із категорій дітей з особливими освітніми потребами – є діти з затримкою психічного розвитку (ЗПР). Сама назва порушення розкриває суть стану дитини, який полягає у відставанні темпу розвитку психічних функцій сприймання, мислення, уваги, пам’яті, емоційно-вольової сфери від загальноприйнятих показників для даної вікової категорії.
Найпоширеніші причини ЗПР:
- спадковість;
- несприятливі умови виховання;
- тривалі хвороби у ранньому дитинстві, які виснажують малюка;
- порушення функціонування головного мозку, пов’язані з його ураженнями під час внутрішньоутробного розвитку, внаслідок патологічних пологів, травм тощо.
Порушенняння діагностується у дошкільному або молодшому шкільному віці. Виражається в обмеженості уявлень, браку знань, нездатності до інтелектуальної діяльності, переважанні ігрових, чисто дитячих інтересів, незрілості мислення.
Ознаки ЗПР можна запідозрити, звернувши увагу на особливості психічних функцій та поведінку дитини:
- Сприймання: уповільнене, неточне, дитина не може сформувати цілісний образ, краще сприймається інформація візуально, ніж на слух;
- Увага: поверхнева, нестійка, короткочасна. Відволіканню сприяють будь-які зовнішні стимули;
- Пам’ять: переважає наочно-образна пам’ять, мозаїчне запам’ятовування інформації, низька розумова активність при відтворенні інформації;
- Мислення: порушення образного мислення, абстрактне і логічне мислення тільки за допомогою педагога або батька. Діти з ЗПР не можуть підсумувати інформацію, зробити висновок;
- Мова: наявне спотворення артикуляції звуків, обмеження словникового запасу, спостерігаються труднощі у побудові висловлювання, порушення слухової диференціації, затримка мовного розвитку, дислалія, дислексія, дисграфія;
- Працездатність та поведінка:у дітей із ЗПР дуже коротка тривалість продуктивної роботи – усього 15-20 хвилин, після чого наступає втома. Її прояви неоднакові: одні діти стають млявими, сонними, інші, навпаки, стають непосидючими, багато розмовляють, не реагують або негативно реагують на зауваження;
- Сенсомоторний розвиток і чуттєве пізнання дійсності: у зв’язку з порушеннями центральної нервової системи опрацювання отриманої інформації від органів чуття відбувається менш успішно. Дітям буває складно відрізнити букви, цифри напрямки руху, розміщення в просторі.
Якщо ви помітили, що дитина відстає у розвитку, проконсультуйтеся із психологом, дитячим лікарем-психіатром, не сподівайтеся, що затримка психічного розвитку мине сама по собі або дитина її переросте. Раннє виявлення порушень та комплексно організований корекційно-розвитковий супровід дитини забезпечить покращення рівня розвитку когнітивних процесів та емоційно-вольової сфери в рамках вікових показників психічного розвитку.
Дітям з ЗПР рекомендовані заняття з логопедом, корекційним педагогом, дитячим психологом. Не менш важливим є забезпечення дитини необхідною кількістю рухових активностей, спорту, рухливих ігор.
Рекомендації щодо організації корекційно-розвиткової роботи з дітьми із затримкою психічного розвитку
- Розширювати у дитини знання та уявлення про навколишній світ, учити спостерігати, порівнювати різні предмети, знаходити між ними спільне та відмінне. Для цього необхідно ознайомлювати дітей з конкретними речами, явищами, формувати уявлення про взаємини між людьми. Варто залучати дитину до праці, щоб вона на власному чуттєвому досвіді засвоювала знання про предмети повсякденного вжитку, інструменти тощо. Діяльність з використанням певних предметів полегшує засвоєння їхньої назви, розширює уявлення про їхні особливості, призначення тощо. Так дитина засвоює елементарні поняття.
- Складати розповідь за сюжетними картинками. Для цього можна використовувати ілюстрації з художніх книжок, дитячих журналів. Під час розглядання малюнка дорослому слід керувати сприйманням дитини, привертати увагу на деталі, які важко помітити, пояснювати їхнє значення, активізовувати мовлення дитини.
- Розрізняти та називати колір, форму, розмір предметів, розміщення їх у просторі. Засвоєння сенсорних еталонів та розуміння просторових відношень має велике значення як для інтелектуального, так і для мовленнєвого розвитку дитини. Мовлення збагачується прийменниками, прислівниками і набуває складнішої граматичної структури.
- Порівнювати предмети. З метою розвитку розумових дій, дитину слід підводити її до розуміння, що порівнювати – це значить визначати схоже і відмінне. При порівнянні предметів слід допомагати дитині, ставлячи запитання. Скажімо, порівнюючи огірок і яблуко, можна запитати дитину: «Що це?», «Як вони називаються?», «Як вони відрізняються за кольором, формою, величиною?», «Де вони ростуть?» тощо.
- Групувати різні предмети за спільними ознаками та називати групу узагальнюючим словом – овочі, фрукти тощо. Для цього слід використовувати серії карток із зображенням різних тварин, птахів, дерев, квітів, овочів, фруктів, ягід, одягу, меблів, посуду тощо.
- Цілеспрямовано планувати свою діяльність. Для цього слід учити дитину виконувати роботу поетапно і позначати кожен етап відповідним знаком, наприклад, певною геометричною фігурою. Коли дитина засвоїть уміння успішно виконувати роботу, користуючись знаками, вона зможе перейти до самостійного планування своєї діяльності.
- Вчити дитину гратися і дотримуватися правил, зокрема сприяти розширенню тематики та сюжету ігор. Обов’язково слід учити дитину виконувати певні ролі, дотримуватися правил гри. Для цього необхідно частіше гратися з дитиною, беручи на себе ініціативу, як у виборі теми, так і у розгортанні сюжету та встановленні правил гри. Наприклад, щоб дитина почала гратися у магазин, слід сформувати у неї уявлення про те, що там відбувається. Тому спочатку потрібно разом з дитиною побувати у магазині, звернути її увагу на те, що роблять продавці, касири, як до них звертаються відвідувачі магазину, що вони купують. Повернувшись додому зі свіжими враженнями, можна починати гру.