ДЕФЕКТОЛОГ

Вчитель-дефектолог (олігофренопедагог) – спеціалізується на роботі з дітьми, що мають відхилення у своєму розвитку. Звичайно, не всі діти мають потребу дефектолога. Однак, дітям з інтелектуальними порушеннями, затримкою психічного, психомоторного і сенсорного розвитку, дітям з розладами аутистичного спектра, з синдромом Дауна дефектолог просто необхідний.

Завдання вчителя-дефектолога:

обстеження особливостей розвитку дитини, визначення її здатності до навчання;
проведення корекційної роботи, яка спрямована на компенсацію і корекцію недоліків розвитку дітей;
розвиток основних психічних процесів у дітей (сприйняття, уваги, мислення, пам’яті та ін.);
розвиток навичок спілкування і мовної діяльністі дітей;
консультування батьків, просвітницька діяльність.

Основне завдання дефектолога – це допомогти дитині з особливими потребами соціалізуватися, навчитися жити зі своєю особливістю, зрозуміти і прийняти себе.

Порушення інтелектуального розвитку – це явне виражене відхилення в пізнавальній діяльності, що виникло на основі органічного ураження центральної нервової системи (головного мозку). Це виявляється в обмеженості сприйняття, уваги, пам’яті, мислення, відтворенні сприйнятого і вивченого. Такі діти можуть мати певні обмеження у набутті комунікативних та соціальних навичок. Ці обмеження зумовлюють уповільнений темп розвитку та навчання дитини, проте вона здатна до навчання, але в уповільненому темпі і в обмеженій кількості.

Затримка психічного розвитку – це уповільнення темпів її розвитку, що виражається у недостатньому загальному запасі знань, незрілості мислення, переважанні ігрових інтересів, швидкому перенасиченні інтелектуальною діяльністю.

Характерні ознаками ЗПР дитини раннього віку:

недорозвинені мовленнєві функції – відсутність фразового мовлення, обмежений словниковий запас, аграматизми, неправильна вимова, утруднення мовленнєвого відтворення;
не сформовані навички самообслуговування – дитина не може самостійно одягнутися, неохайна, не вміє користуватися ложкою, серветкою тощо;
низький рівень пізнавальних процесів – сприймання, пам’яті, уваги, уяви, мислення;
низький рівень і темп розвитку ігрової діяльності – примітивність та одноманітність ігрових дій;
незрілі моторні функції – виявляються у недорозвитку загальної та дрібної моторики;
нездатність до узагальнення й цілісності сприймання, які знижують результативність продуктивних видів діяльності, зокрема малювання та конструювання;
недорозвиток емоційно-вольової сфери, що призводить до негативних проявів у поведінці.

Позитивного результату в дітей дошкільного віку можна досягти при тривалій, цілеспрямованій роботі різних спеціалістів – медиків, психолога, вчителя-логопеда, вчителя – дефектолога.

А батькам потрібно пам’ятати, що поєднання батьківської любові, терпіння та віри в свою дитину з одного боку, і систематична співпраця з спеціалістами, гарантують позитивні результати та подолання проблем в розвитку вашої дитини.

Подякою за Ваше терпіння, турботу й любов буде щаслива посмішка Вашої дитини!

Піраміда навчання (розвитку ЦНС)

Ігри та вправи двома руками одночасно

Батькам про сенсорну інтеграцію

Кінезіологічні вправи для дітей

Ігри з гудзиками

Гімнастика мозку

Поради батькам щодо навчання дітей з інтелектуальними порушеннями в умовах карантину