Жвавий інтерес до навколишнього, окремі вигуки і звуконаслідування, жести і міміка замість слів – так можна охарактеризувати немовних дітей. «Мовчуни» можуть бути доволі активними до пізнання, рухливими, непосидючими або, навпаки, спокійними, зосередженими, старанними в діяльності. Головною особливістю таких дітей буде великий розрив між активним мовленням і розумінням зверненого мовлення. Дитина орієнтується в побуті, знаходить знайомі предмети за картинками, виконує прості мовні прохання, проте передати їх словесно виявляється неможливим або вкрай обмеженим.
У даній статті ми дамо поради і рекомендації батькам, виконання яких сприятиме активізації мовної функції у немовних дітей. Адже, крім відповідальності за здоров`я, на батьках лежить відповідальність за розумовий і емоційний розвиток дитини. Саме спілкування і гра з ними є потужним емоційним механізмом в стимулюванні і розвитку мовлення дитини.
Робота з розвитку сприймання і розуміння мовлення починається з розвитку довільної слухової уваги. Для того, щоб слухати і розуміти мову необхідне вміння зосереджуватися на звуках. Саме це вміння дозволяє дитині вловлювати і розрізняти звуки навколишньої дійсності. Результатом розвитку слухання буде зосередження на словах дорослого. Для розвитку слухової уваги пропонуємо наступні завдання:
- Покажіть дитині музичні інструменти, дайте послухати, як вони звучать, а потім запропонуйте відвернутися і вгадати, на якому інструменті ви грали; Звертайте увагу дитини на побутові звуки, питаючи: – Що шумить, гуде? Пояснюйте ці звуки: – Це гуде пральна машинка, міксер, холодильник і т.п.;
Привертайте увагу дитини до звуків навколишнього середовища:
– Чуєш, як крапає дощик, шумить вітер, сигналить машина, їде трактор, дзвенить дзвіночок, гавкає собачка та ін.
- Привчайте дитину слухати. Коментуйте те, що відбувається з дитиною: – Ми зараз підемо купатися; – Як ти гарно миєш ручки; – Яку високу вежу ти побудував; тощо. Таке детальне обговорення дозволяє зосередити увагу дитини на те, що відбувається.
- Відомо, що наслідування є неодмінною умовою оволодіння мовленням. Однак для того, щоб дитина з власної ініціативи почала говорити – у неї повинна сформуватися потреба в цьому. Тому паралельним напрямком для стимулювання мовлення підійдуть такі прийоми як діалог, імітація. Для розвитку мислення і зв`язного мовлення доречно використовувати забавляночки з діалогом. Наприклад:
– Ми з тобою йшли?
– Йшли!
– Кожуха знайшли?
– Знайшли!
– Я тобі кожух дав?
– Дав!
– Ти кожух взяв?
– Взяв.
– А де він?
– Та що?
– Та кожух!
– Та який?
– А ми з тобою йшли? – і знову спочатку.
- Задавайте питання для осмислених відповідей: – Хто прийшов?; – Що тут росте?; – Що летить в небі … та інше. Команди-прохання з використанням дієслів наказового способу. Дітям дуже подобається зміна ролей, виконання команд по черзі. Пограйте гру “Командир”: Іди, стій, біжи, лежи, сядь, співай, танцюй і т.п.
- Використовуйте пальчиковий театр, влаштуйте розмову ляльок або казкових персонажів. Не обов`язково інcценізувати казку, а можна обіграти просту ситуацію. Влаштуйте святкове чаювання, наприклад: день народження іграшки. Попередньо пояснивши, чим харчуються тваринки, запропонуйте дитині нагодувати її.
- Використовуйте імітацію та звуконаслідування, оскільки вони нескладні за своїм звуковим складом (няв-няв; гав-гав; іго-го; му-у; кар-кар; бух; гоп-гоп; кап-кап і т.п.). Озвучуйте свої дії, спільну гру подібними звуками, вигуками (ах; ой-ой; ням-ням…). Дитина буде “заряджатися” ігровою ситуацією і повторювати за вами. Імітуйте розмову по іграшковому телефону, запропонуйте дитині зробити те саме.
У рухливих іграх використовуйте звукові вправи, такі, як “Індійці” (прикривши рот рукою, видаємо будь-які голосні звуки). Ідей для ігор дуже багато! Все залежить від вашої фантазії та ентузіазму.
- Заучування віршів розвиває почуття ритму, а також стимулює в промовлянні окремих слів, покращує пам`ять і збагачує словниковий запас дитини.
Ляскайте в такт рядки віршів, доповнюйте зміст рухом і жестами. Використовуйте прийом “Пауза”: до кінця недоговорюйте рядок знайомого віршика ( зробіть паузу), або останній склад кінцевого слова в рядку, тощо.
Не забувайте повторювати вивчені або знайомі вірші на прогулянці, в транспорті, в гостях.
- Особливо хочеться вказати на такий прийом, як відплескування чи відстукування ритмічного малюнка. Дитина таким чином зосереджує увагу на різниці між словами за складовим розміром, тобто за кількістю складів у словах. Можна пограти гру “Плесни, як я”. При проведенні цієї вправи можна використовувати різні джерела звуку. Це може бути не тільки відплескування, але й звучання музичних інструментів, постукування ложками, молоточком, та ін.
- Включайте дитині аудіо-казки, віршики, логопедичні розспівки. Нехай дитина постійно чує красиву, правильну вимову.
- Читайте не тільки перед сном, а у будь-який час! Книга – краща інвестиція для розвитку вашої дитини.
- Показуйте малечі тематичні малюнки, лото і використовуйте спеціальні книги. Це збагачує словниковий запас дитини і відкриває двері до пізнання оточуючого середовища.
- Розвивайте правильне дихання у дитини. Виконувати дихальну гімнастику зовсім нескладно, до того ж, якщо проводити її у формі гри. Наприклад:
- Робіть легеньку артикуляційну гімнастику. Достатньо по 5-10 хвилин вранці і ввечері. До прикладу пропонуємо ось такі:
- Розвивайте дрібну моторику.
- Давайте дитині тверду їжу, щоб розвивати жувальні м`язи.
- Обіймайте і цілуйте дитину. Ви можете подумати, що ця порада не має ніякого значення до розвитку мовлення, та, насправді – це не так! При обіймах виникає взаємна довіра, відчуття захисту і комфорту. Дитина довіряє і тому стає відкритою до всіх ваших затій, не боїться осуду і критики.
- Заведіть щоденник, в якому ви будете спільно з дитиною згадувати минулий день і робити замальовки того, що бачили; тих подій, які відбулися (де прогулювалися, кого зустріли, куди і на чому їздили, що купували і т.п). Підписуйте малюнки або наклейки.
Не вимагайте від дитини одразу правильного і чистого вимовляння перших слів, а повторюйте ненав`язливо правильне їх звучання, яке служитиме зразком для вашої малечі. Щиро радійте кожному новому слову!
З повагою вчитель-логопед ІРЦ Ольга Крупка